?

Log in

Цей дивовижний, невпинний та простий механізм щастя: відчиняти вікна після зими, задирати голову в небо, дослухатися, вдивлятися, сміятися, дихати-дихати-дихати, мовчати, розуміти, приймати, куштувати; робити щось вперше, робити щось востаннє, не поспішати чи поспішати, руйнувати чи будувати. Прокидатися з розумінням: я живу, я роблю це і це, я рухаюся туди і туди. Прості осяння тут і зараз, без подовження в часі. Частини великого, незмінно-загадкового й вічного.

Comments